Виховні години

Тема:  Гендерна рівність як рушій суспільного прогресу

Мета: пояснити,що таке гендерна рівність і як за неї боротися; формувати в учнівської молоді загальнолюдські цінності, моральні пріоритети; формувати бажання самовизначитися, розкрити свої здібності, таланти; формувати активну життєву позицію хлопців і дівчат; виховувати гендерну рівність, звертати особливу увагу на профілактику злочинності.

Обладнання: Конституція України, плакат «Чи знаєте ви ці терміни?», малюнки учнів.

Зміст роботи

      Слово вчителя

• Діти, з чим асоціюються у вас слова: “дівчинка”, “хлопчик”?

(Проаналізувати асоціації, зупинитися на тих, які є спільними для дівчаток і хлопчиків. )

Сьогодні ми поговоримо про рівність дівчат і хлопців, жінок і чоловіків, про стосунки між вами.

Гра “Мікрофон” (учні пояснюють свій вибір)

- Чому дівчатам  не цікаво з хлопцями?

- Чому хлопці вважають дівчат нецікавими  співрозмовниками?

- Що ви вкладаєте в зміст слова “дружити”?

- Що означає “вміти дружити” і за що ми цінуємо друзів?

- Кого ми називаємо другом?

Зрозуміти відповідь на це запитання допоможе гра.  Вам необхідно  продовжити речення З другом можна…….

А скажіть, діти, чи є якась різниця особисто для вас хто твій друг: дівчина чи хлопець?

І жінка, і чоловік беруть участь у розвитку нашого суспільства. Важко переоцінити їх внесок у культуру, виховання, освіту. Тому жінки і чоловіки повинні приймати рішення і бути відповідальними за них.

(Об’єднати учнів класу в 4 групи, роздати комплекти карток з рисами, притаманними чоловікам і жінкам, і запропонувати скласти портрет ідеального чоловіка і жінки. Діти клеять картки з рисами на лист паперу під заголовком «Чоловік» або «Жінка». Листочки з наклеєними рисами вивішують на дошку. Вчитель пропонує поміняти заголовки місцями. Над чоловічими рисами – «Жінка», над жіночими – «Чоловік». Які проблеми виникнуть у людини в нашому суспільстві, яка народилася і виросла з такими рисами? Чи легко жити, якщо тебе вважають «неправильним»? А чи стала така людина гіршою? Обговорення отриманих результатів.

Учитель. Давайте з’ясуємо  деякі поняття які допоможуть нам розібратися в питанні рівноправності чоловіка і жінки.

Гендер – це соціально-рольовий статус, що визначає соціальні можливості людини. Чоловік – сильний, годувальник родини, тяжіє до влади і лідерства, жінка – слабка, емоційна, ніжна і сором'язлива – такі основні гендерні стереотипи. Дослідження доводять: нерівність спостерігається скрізь. Жінки більше виконують домашню роботу, менше займають високі посади і отримують скромнішу заробітну плату, їх мало у виборчих списках партій.

Мінусом жінок є те, що вони ще не зовсім морально готові, їм не вистачає знань, механізмів боротьби за політичні посади. Нема впевненості в тому, що суспільство правильно сприйме їх бажання керувати. Але не всі жінки хочуть керувати.

Чоловіки говорять, що готові працювати на високих посадах нарівні із жінками. Головне, аби вони самі цього хотіли.

Гендерна рівність – це рівність жінки і чоловіка, але насамперед, всі борються, щоб зрівняти жінок у правах чоловіків, а не навпаки. Кажуть, що гендерна рівність – це надання можливості брати участь у громадському житті, керувати країною. На мою думку, перш за все жінки цього не бажають. Під час президентських виборів жінки балотувалися, але самі жінки їх не обирали.

Для того, щоб інтереси більшої частини населення, тобто жінок, не нехтувалися, у державі існують відповідні Закони. Але вони носять певний декларативний характер. Тому, сама жінка повинна усвідомлювати важливість своєї участі у державному управлінні та політиці.

     Словникова робота

Слова "гендер", "гендерний" нині вживають часто. Втім, мало хто достеменно знає, що ж саме вони означають. Найпоширеніша думка – це щось пов'язане з відмінностями між чоловіками та жінками. Що ж таке гендер і чому для суспільства так важливо боротися за гендерну рівність? Фахівці стверджують: встановлення гендерної рівності можливе лише за умови глибокої поваги між обома статями, не показної – справжньої, вихованої з перших днів життя, увібраної з молоком матері.

       Вирішення гендерних проблем у світовому та європейському просторі

У світовому та європейському просторі вирішення гендерних проблем віднесено до пріоритетів та фундаментальних цінностей. Гендерна рівність стала тим стандартом, яким вимірюється розвиток не лише особи, а й усього суспільства.

Перший заступник голови Комітету ВР України з питань європейської інтеграції зазначив, що Україна не може розвиватися поза світовими процесами. Сьогодні у світі вже утвердилась тенденція гендерного розвитку – прийняття законів про рівність жінок і чоловіків державами. Причому цей процес іде однаково активно у країнах з різним рівнем розвитку: північних країнах Європи, Німеччині, Словенії, Македонії, Румунії, Канаді, Японії…

На початку XXI століття, в час, коли наша країна спрямувала свій розвиток на демократичні цінності та ринкову економіку, утвердила себе як незалежна держава, якось незручно і навіть соромно говорити про проблеми з рівністю чоловіків та жінок. Рівень гендерної політики в державі – це рівень її цивілізованості.  Законодавчо жінкам в Україні гарантоване право на контрактну військову службу. Нині на службі в українському війську перебуває більше 20 тис. жінок. Сьогодні ми приходимо до того, що питання гендерної рівності потрібно розглядати як проблему інтеграції у світ і Європу. Без її розв’язання на державному рівні Україну не сприйматимуть як цивілізовану країну. В Україні необхідно створити реальний державний механізм забезпечення рівності чоловіків та жінок, інакше ця ідея ще довго не набуде у нас практичного втілення і не дасть тих результатів, які нині можна спостерігати у європейських країнах.

      Відмінність між поняттями гендеру та статі

Обговорення гендерної рівності

Як відомо, стать стосується фізичних, тілесних відмінностей між чоловіком та жінкою, а поняття «гендер» торкається їх психологічних, соціальних і культурних особливостей. Суспільство «надбудовує» над статтю ряд переконань та стереотипів. Від народження, наприклад, до хлопчика і дівчинки ставляться по-різному, очікують відмінної поведінки і заохочують до певних гендерних ролей. На жаль, у дорослих реаліях це нерідко призводить до дискримінації та нерівності представників різних статей. Порушення прав жінок в Україні мають систематичний і масовий характер, незважаючи на демократичні зміни в суспільстві за останні десять років. Через брак навчальних просвітницьких програм для представників ЗМІ становище жінок і проблеми гендерної рівності неадекватно висвітлюються в засобах масової інформації. Не надто кращою є ситуація і з дотриманням прав чоловіків. Щодо них у суспільстві традиційно існує також ряд упереджених стереотипів.

      Закон і гендерна політика

Цікаво, що у країнах з найвищим показником представленості жінок у вищих законодавчих органах влади – від 30% до 45% – найнижчий у світі рівень корупції. За даними Економічної та Соціальної ради ООН, тільки тоді, коли в складі парламенту країни є більш як 20% жінок, законодавці серйозно починають розробляти законопроекти в інтересах дітей. Тоді ж, коли їхня частка наближається до 30%, з’являються закони і державні програми, котрі відповідають реалізації гендерної політики. Загалом у Європі середній показник представлення жінок у виборчих списках партій – 30%. Вважають поганим тоном, якщо та чи інша партія не забезпечує цього мінімуму. Крім цього, така партія змушена постійно сплачувати штрафи за гендерну дискримінацію, і в результаті вона неодмінно приречена на крах. Серед інших країн світу за рівнем представленості жінок у парламенті Україна посідає 152-ге місце. Її випереджають не тільки найрозвиненіші світові країни, а й сусідні Білорусь, Угорщина, Польща, Словаччина, Румунія, Росія, Туркменістан, а також Мозамбік, В’єтнам, Уганда, Намібія, Антигуа і Барбуда, Нікарагуа, Гамбія, Гана, Джібуті тощо. Очолює список Швеція (де квоти вводять вже для захисту чоловіків-парламентаріїв), другою країною є Руанда. Як виявилося, більшість чоловіків у цій державі зайняті багаторічною громадянською війною, тому влада зосереджена у жіночих руках.

Конституція України гарантує права та свободи громадян і рівність їх перед законом. Окремо у статті 24 закріплюється рівність чоловіків і жінок перед законом як основне право людини, повага до якого гарантується кожному. Спеціальні положення також передбачають:

  надання рівних можливостей жінкам у суспільному , політичному і культурному житті;

  в освіті та професійному навчанні;

  в отриманні роботи й оплати за роботу;

  захист жіночої зайнятості та здоров’я;

  створення умов для того, щоб жінки могли поєднувати роботу і материнство;

  правовий захист;

  матеріальну й моральну підтримку материнству та піклуванню про дітей.

Наприкінці минулого року українські законодавці прийняли Закон „Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, що вперше визначив поняття гендерної рівності в Україні. Однак фахівці мають чимало зауважень до закону, який у багатьох випадках ризикує залишиться «беззубим» у процесі захисту рівності прав людей. Гендерна рівність є однією з ознак правової держави. Держава зобов’язана забезпечувати дотримання прав людини, передбачених міжнародним законодавством. Основною проблемою для України сьогодні є декларативний характер гендерної рівності та формальність прав жінок. Основними жіночими проблемами є домашнє насильство, проституція та торгівля жінками, наркоманія, відсутність послідовної державної політики в цій сфері. Принцип гендерної рівності закріплений в Конституції України. Стаття 3 Конституції закріплює рівність чоловіків та жінок в усіх сферах життя. Реальне життя українських жінок та чоловіків ще далеке від ідеалів рівноправ’я. Найбільш відчутна гендерна нерівність у двох сферах – праці й зайнятості та в сфері політики. Жінки складають 53% населення країни, кількість жіночих організацій росте, а кількість жінок в органах влади зменшується. Як говорилося вище, встановлення гендерної рівності можливе лише за умови глибокої поваги між обома статями, не показної – справжньої, вихованої з перших днів життя, увібраної з молоком матері.

Завжди треба пам’ятати, що жінка – не домогосподарка і не служниця. Це стосується і ваших мам. Наведу слова однієї з них: «У мене троє синів. У нас є фотографія того дня, коли ми розподіляємо обов'язки по домашньому господарству. Я не відчуваю себе у своїй сім'ї дискримінованою як мама і як жінка. Я вважаю себе самодостатньою, я працюю і не відчуваю себе безкоштовним додатком до чоловіка».

Бесіда:

       Чи розподілені у вашій сім’ї обов'язки по домашньому господарству?

       Які обов’язки виконуєте ви?

       Чи є у вашій сім’ї поділ на «жіночу» та «чоловічу» роботу?

       Чи допомагаєте вивільнити мамі час для відпочинку?

       Як організовуєте сімейне дозвілля?

      Підсумкова бесіда

Завершуючи наш урок, ми можемо чітко сказати, що стереотипи щодо хлопчиків і дівчат, або чоловіків і жінок у нашому суспільстві існують, вони підтримуються протягом життя вихованням, іграшками, ставленням дорослих. Ми також з вами з’ясували, що вони дуже небезпечні, тому що не дають можливості людині реалізувати свої нахили, уподобання, таланти. Людина, яка не виправдовує очікувань оточуючих, стає невпевненою в собі, роздратованою, незадоволеною життям. Така людина не може забезпечити гідне життя і своїм дітям.

Чоловіки та жінки, безумовно, різні. Але вони також, безумовно, рівні. Вони рівні в правах бути такими, якими вони є. Вони рівні в праві мати те, що вони хочуть. Вони рівні в праві мріяти і здійснювати свої мрії. Дякуємо вам! До побачення!

Тема: "Що треба знати про право і закон ?"

Мета:  Закріплювати знання про права на основі Загальної Декларації прав людини, Конвенції ООН про права дитини;
Формувати правові знання школярів, почуття власної гідності;
Розвивати навички співпраці та взаємодопомоги; виховувати любов до Батьківщини, впевненість в собі
  Виховувати  почуття гідності та поваги до прав та свобод людини,дати загальне  поняття про моральні норми, загальнолюдські цінності.
Виховувати почуття правової самосвідомості, уміння дотримуватися правових
свобод та обов’язків дитини; поважати  закони України.
Хід заходу
Учитель. Проблема правового захисту сім’ї  і дитинства ось уже тривалий час перебуває у центрі уваги міжнародної спільноти. Особливого значення надається забезпеченню прав дітей як частини населення, що внаслідок своєї вразливості, фізичної і розумової незрілості, потребує особливої охорони і піклування з боку батьків і суспільства.
            Найважливіший міжнародно-правовий акт у цій галузі – це Конвенція про права дитини, схвалена на 44-й сесії Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 р. (вона набула чинності для України з 27 вересня 1991р.).Люди різних національностей, різних можливостей, різних віросповідань і різного кольору шкіри мають рівні права.
 Вчитель. Напередодні  класної  години  ви отримали завдання і обєдналися по  2 чоловіка і приготувати   міні-презентації  про права дітей,  дібрати вірші які будуть яскраво відображати суть вашого питання.( Кожна команда презентує свою роботу.)
1 Дитиною вважається людина віком до 18 років.
Якщо тобі не виповнилося 18 років, ти вважаєшся дитиною. Ти ще ростеш, ходиш до школи, одним словом – формуєшся фізично й духовно.
Хто я на древі нашого життя?
Я – той листок, що перейде в коріння.    
Будуть світити нові покоління
У них озветься і моє життя!
Ти знаєш, що ти – людина.
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя – єдина,
Мука твоя – єдина,
Очі твої – одні.
Більше тебе не буде.
Завтра на цій землі
Інші ходитимуть люди,
Інші кохатимуть люди –
Добрі, ласкаві й злі.
Сьогодні усе для тебе –
Озера, гаї, степи.
І жити спішити треба,
Кохати спішити треба –
 Гляди ж не проспи!
Бо ти на землі – людина.
І хочеш того чи ні –
Усмішка твоя – єдина,
Мука твоя -  єдина,
Очі твої – одні.
2.Всі діти є рівними у своїх правах.
Усі діти, незалежно від походження, кольору шкіри, національності, статі, мови є рівним у своїх правах.
Пісня для всіх
А я найбільше хочу
Зробити так, щоб діти
Були завжди щасливими
У всьому – всьому світі,
Щоб ні війни, ні голоду
Ніхто й ніде не знав,
Щоб кожен день для кожного
Приходив, як весна!
А що для цього треба?
Прозоре й чисте небо,
І сонце променисте,
І неодмінно – пісню,
Таку, як сонце й небо,-
Для всіх дітей одну!..
А пісню цю, як виросту,
Я сам для всіх складу.
3.Усі діти мають право на любов та піклування
Дитина має право на піклування батьків, родичів, громади та держави. Інтереси дітей є першочерговими.
Воно знову сидить біля брами
(Ще немає п’ять років дитяті):
«Ви чому не приходите, мамо,
Скільки можна вас тутки чекати?».
Я проходжу обабіч – і серце,
Як листочки осики тріпоче:
Не бере мама солодощів вперто.
Лиш ховає зажурені очі:
Цю історію знаю, мій брате, -
Розлучились батьки, інший тато,
І до міста поїхала мати…
А дитя? Десь живе без дитяти.
А дитя? Залишила в бабусі.
Ще на перших порах приїжджала,
А відтак – все якось не зберуся!
Тих турбот, того часу так мало.
…Воно знову сидить біля брами
(Ще немає п’ять років дитяті):
«Ви чому не приходите, мамо,
Скільки можна вас тутки чекати?».
4.Невід’ємне  право дитини на життя.
Життя кожної дитини є найціннішим не тільки для батьків. Кожна країна має забезпечувати гідне життя та здоровий розвиток дітей – своїх маленьких громадянин.
Кожна  людина має невід’ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя.
Німий крик
Мамо, ти чуєш, мамо!
Я вже живу віднині:
Мамо, вже б’ється серце
В мене, у новій людині.
Чуєш, як кров пульсує
В такт із твоєю, мамо.
Разом із твоїм серцем
Моє стукотить так само.
Рвуся до сонця,світла,
Чую – земля розквітла.
Мамо,ти чуєш,мамо,
Я хочу на тебе дивитись,
Я так поспішаю,мамо,
Для тебе на світ з’явитись.
Я хочу дивитись в очі,
Я хочу тебе любити,
Невже я багато хочу,Мамо,я хочу жити!
Я хочу в життя прийти…
І раптом… та що це,мамо!?
Мамо!..  Невже це ти?!
За що ти вбиваєш,мамо?!
Мамо!Та зачекай…
В мене ж ще сил нема.
Мамо,пусти у рай.
Мамо,матусю,ма…
Здригнеться земля уся
І камінь застогне з муки.
Будь проклятий той,в кого
У крові дитячій руки.
І злине в небесну даль
І сонцю не дасть світити
Оте стоголосе «ма!»,
Якому не дали жити!
5.Захист дітей від викрадання та продажу.
Обов’язки держави полягають у тому,щоб докладати всіх зусиль для попередження викрадення дітей,торгівлі дітьми та їх контрабанди. Діти – не товар,яким можна торгувати.
Якщо ти сам залишився удома –
Вхідні двері добре зачиняй
І незнайомих тьотю й дядю
В свою квартиру не впускай.
Щоб не забрали цінні речі,
Не причинили тобі зла –
Не відчиняй дверей нікому,
Хто б не просив й щоб не казав.
Одразу подзвони до мами
Чи татові дзвінок зроби –
Вони тобі завжди порадять,
Як тут уникнути біди.
6.Дитина має право зустрічатись із іншими людьми,вступати до асоціацій,об’єднань,або ж створювати їх.
Щоб сильними бути
У славі зростати,
Пропонуємо вам
Д «Пласту» вступати.
Щоб славу козацьку
В житті не згубити,
Пропонуємо вам
В «козачата» вступити.
Щоб у школі добре навчатись,
Пропонуємо вам
В «Просвіту! Записатись.
А щоб зберегти
Кожну тваринку
І не втоптати
Маленьку рослинку,
Пропонуємо вам
Записатись у «Росинку»!
7.Всі діти мають право на інформацію
Держава забезпечує доступ дітей до всебічної інформації. Заохочується розповсюдження засобами масової інформації матеріалів, що стосується соціальних, культурних питань розвитку дитини. Держава також запобігає розповсюдженню та впливу шкідливої для дитини інформації.
А чому гримить гроза,
А чому блищить роса,
А чому так сонце гріє?
Чом стартують від Землі
В дальній космос кораблі?
А чому крилата мрія?
Що там далі, вдалині,
В нашій рідній стороні?
Треба знать, треба знать усе на світі:
Що і як, і чому?
8.Діти не повинні стати жертвами насильства.
Держава захищає дітей від брутального поводження з боку батьків або інших осіб, жодна дитина не може бути піддана катуванню, знущанню, незаконному арешту або позбавленню волі.
Зійшла зі стежки дитина
Стоїть на узбіччі одна
Будьте уважні, дорослі,
Бо в цьому і ваша вина.
Не залишіть хлопчину,
Допоможіть йому.
Дайте тепла краплину,
Не темну холодну тюрму.
Дай, Боже, дорослим сили
Добром лікувати зло.
Не залишіть дитину,
Дайте свою любов.
І хай вже хитка драбина,
Над прірвою висне воно.
Не даймо впасти дитині,
Не допустімо нове зло.
9.Особлива турбота про дітей-сиріт
Держава повинна забезпечувати захист дитини, яка позбавлена сім’ї, надаючи відповідну альтернативу сімейному піклуванню.
Стоїть одинока, сирітка літ восьми
І тихо ридає, і маму зове.
Тумани, тумани, а де ж моя мама.
Чому моя мама до мене не йде.
П’ять років я мала, як ти умирала
З тих пір на могилу несу я квітки.
Ніхто мене, мамо, ніхто не жаліє,
Ніхто не голубить так ніжно, як ти.
Тумани регочуть, тумани сміються
І зовсім не чути сирітки слова.
Тумани, тумани, нащо взяли маму.
Якщо взяли маму, візьміть і мене.
О, коли б сказало немовлятко
До своєї мами «Зупинись!».
Не лишай мене, тебе благаю,
Над моєю долею схились.
За тобою я думками лину
І зігріюсь лиш теплом твоїм.
Не лишай мене, свою дитину,
Забери з собою в рідний дім.
Та мовчить, бо як же йому знати
Ненавмисно кривить ротик свій,
А його чужа голубить мати
В серці затамовуючи біль.
Як ростимуть діти ті, що буде?
Так жорстокі часом їх серця.
Десь батьки живуть як і всі люди,
А дитина зветься – сирота.
І у мами серце не здригнеться,
Зачерствіла батьківська душа.
Схаменіться, рідні, схаменіться.
Та хіба дитина вам чужа?
Чом же не приходить мама, татко,
Показатись їм давно пора?
На руках маленьке немовлятко
Пестить обережно медсестра…
10.Особлива турбота про дітей – інвалідів.
Дитина – інвалід має право на особливе піклування та умови життя, які забезпечують її гідність та участь у житті суспільства.
Я був гостем у вашій хаті,
Тут все – і хліб, й до хліба є,
І радий я, що ви багаті,
Сто літ зозуля хай кує.
Як цвіт весни, красива дуже,
Усмішка б тільки на лиці.
Чому зів’яла пишна ружа
І коси – наче в молоці?
Я знаю, чоловік вас любить,
За вас віддав би і життя.
В тривозі затремтіли губи -
Із ліжка не встає дитя.
Гіркий полин, гірка і доля.
Бо то ніщо багатство те,
Коли дитя твоє ніколи
Від ліжка не пройде.
А жити так – то відцвітали,
Як вишня у саду тривог.
Життя дала дитячі мати,
А доля зрадила обох.
11.Всі діти мають право на медичну допомогу
Діти мають право на медичну допомогу за найвищими стандартами, які реально може забезпечити  держава. Жодна дитина не може бути позбавлена доступу до ефективної охорони здоров’я.
Мамо, почуй мене, мамо.
Бачиш, що я помираю,
Мамо, врятуй мене, мамо
Мамо, врятуй, я благаю.
Ненечко, якби ти знала,
Як мені хочеться жити,
Світ я ще не бачила, мамо,
Але його полюбила.
Мамо, як весело в цвіті
Бджілка маленька літає,
Сонечко лагідно світить,
Вітер з хмаринками грає.
Веснонька землю голубить
В квіти і трави вдягає,
Балує, жалує, любить.
Тихо щось шепче, співає.
Мамо, як гарно у житі
Ластівка й жайвір літає.
Мамо, як добре в цім світі.
Мамо,я жити бажаю.
Порятуй від смерті, рідна,
Квіточка моя яскрава.
Матінко, горлице ніжна,
Що у Чорнобилі сталось?
Мамо, чому я хворію?
Чому ти плачеш ночами?
Мамо, невже не зумію
Батька обняти руками?
Чом на очах  твоїх сльози?
Чом не всміхнешся ніколи?
Чи заплетеш мені коси,
Коли піду я до школи?
Ненько, чого ти ридаєш?
Мамо, невже помираю?
Як помогти ти не знаєш?
Мамо, не хочу до раю,
 Хочу я бути з тобою.
І не вплітатись журбою
В коси твої, моя мамо.
12.Всі діти мають право на повноцінне харчування.
Кожна дитина має право на рівень життя необхідний для її фізичного, розумового, духовного, соціального розвитку, батьки несуть відповідальність за забезпечення необхідного рівня життя дитини. Держава ж створює відповідні умови для реалізації цієї відповідальності.
Вітаміни – добра штука
Це доказує наука.
Харчування повноцінне
Для дитини незамінне.
Вітамінів як дадуть,
Діти всі умить ростуть.
А  щоб в школі добре вчитись
І у армії служити,
Та  здоров’я  добре мати
Треба добре харчуватись.
Тож держава хай подбає
Про чудові урожаї:
Помідори і капусту,
Дині, гарбузи, петрушку,
Сливи, яблука, гранати,
Ріпку, моркву і салати,
І цукіні – кабачки,
І зелені огірки.
Руки вимили чистенько –
Йдуть обідати хутенько.
Пахне страва на столі,
Пригощайтеся, малі!
Їмо правою рукою,
Хліб беремо до борщу.
І жуємо без оглядки
Запашні м’які оладки.
13.Всі діти мають право на розвиток талантів
У кожній дитині закладений певний дар. Завдання держави полягає в тому, щоб вчасно помітити талановитих дітей, а й сприяти розвитку їхніх талантів та обдарувань.
В школі іпишем, і читаєм,
Малюєш, і співам
Ліпимо, киїмо, вишиваєшо –
Свої таланти ми розвиваємо.
Усі діти мають право на освіту
14.Дитина має право на освіту, і обов’язок держави – забезпечити доступну для кожної дитини безкоштовну початкову освіту та заохочити її до отримання середньої освіти.
Учися, дитино, Бог буде з тобою,
З любов’ю тебе шануватиме світ;
Учися, щоб сіять добро поміж люди, -
І житимеш вічно, не згине твій слід!
15.Захист дітей від наркоманії
Діти мають право на захист від незаконного вживання наркотиків, а також від залучення до виробництва наркотичних речовин та торгівлі ними.
Люди, невже вам на страшно!
Поспішіть, відверніть зло,
Щоб глуха байдужість
Вам на совість каменем не лягло!
16.Діти не повинні залучатись до примусової праці
Дитина має право на захист у тих випадках, коли їй доручається робота, яка може нести загрозу її здоров’ю. Держава встановлює мінімальний вік для прийому на роботу і визначає вимоги до умов праці неповнолітніх.
Швачка
Рученьки терпнуть, злипаються віченьки…
Боже, чи довго тягти?
З раннього ранку до пізньої ніченьки
Голкою денно верти.
Кров висисає оте остогиджене,
Прокляте нишком життя,
Що паненя, вередливе, зманіжене,
Вишвирне геть на сміття.
Де воно знатиме, що то за доленька –
Відшук черствого шматка,
Як за роботою вільна неволенька
Груди ураз дотика.
17.Захист прав неповнолітніх правопорушників
Дитина, яка порушила закон, має право на таке поводження, що сприяє розвиткові в неї почуття власної гідності та зміцнює повагу до прав і свобод людини.
Мама – перше слово, вимовлене мною,
Мама – перша подруга моя,
Мама, все святе пов’язане з тобою,
Мамо, лиш у тебе вірю я.
Батьку мій, лебедю рідний
Біль не пускай на поріг.
Хоче твоя дитина
Жити в добрі для всіх.
Та пам’ятай, дорослий,
Що ти був колись дитям.
Не ображай серце юне,
Не причиняй йому зла.
І від дітей всього світу
Я всіх дорослих прошу:
Дайте всім дітям світло,
Не кидайте їх у тьму.
Жертвами насильства
З дітей, щоб не став ніхто.
Це найбільший скарб усього світу.
Люди! Не розтопчіть його.
Дітей не можна залучати до бойових дій
18.Держава повинна вживати всіх можливих заходів, щоб діти не брали участь у військових діях. Жодна дитина віком до 15 років не повинна призиватися на службу до збройних сил. Держава повинна піклуватися про дітей, які постраждали від збройних конфліктів.
Не люблю я шуму, крику, зойку, стону,
Не люблю я бою, ні гуку гармат,
А люблю спокійно сісти між квітками.



Тема: Хоробрі серця (вшанування учасників АТО на сході України)
Мета: виховувати в учнів почуття патріотизму, національної гордості, любові до рідного краю, повагу до батьків, природи, землі-годувальниці, розуміння своєї причетності до всіх подій, які відбуваються в Україні; формувати переконання у нетлінності духовних скарбів народу.  
Хід заходу

Вірш «Моя Україна»

Моя Україна

На світі багато чудових країн,

Мені наймиліша, найкраща країна,

Яка піднялася, мов Фенікс, з руїн,

Безсмертна моя Україна.

Ти з давніх давен непокірна була,

І волю свою боронила невпинно.

Нарешті збулося – її здобула

Звитяжна моя Україна.

На землях твоїх неозорих степів

Живе працьовита і чесна родина,

Хвилюється колосом стиглих хлібів

Моя золота Україна.

В садах і дібровах в вечірні часи

Чарує нас пісня дзвінка солов'їна,

І чути співочі дівчат голоси, –

Пісенна моя Україна.

Тепер ще не легко живеться тобі,

Є в тому, мабуть, особлива причина.

Та все подолає в тяжкій боротьбі

Незламна моя Україна.

Квітуй, мов калина, на плесами вод,

Будь в дружбі і праці міцна та єдина.

Хай буде щасливим твій вільний народ,

Прекрасна моя Україно!

 Учень. У духовному й політичному житті кожного народу є визначні події й роки, які назавжди входять в його історію, свідомість, визначають характер буття, місце і роль  країни у світі.
Учень. Ми свідки історії, історія – це ми…
Події в Україні, починаючи з листопада минулого року, тривожать та не залишають байдужими жодного громадянина країни. Ми живемо у непростий час – час змін.
Революція, яка відбулася нещодавно у Києві, довела, що український народ єдиний. Тепер маємо і в нашій історії такі події, що перед усім світом засвідчили прагнення українського народу до вільного, щасливого життя.
Учень. Наша виховна година присвячена воїнам, які воюють,воювали й полягли на сході України, захищаючи нашу землю.
У всіх людей своя святиня,
Куди не глянь і не спитай,
Рідніша їм своя пустиня,
А ніж земний в пустелі рай.
Нема без кореня рослини,
А нас людей без Батьківщини.
Учень. 23 роки Україна не знала війни. Наш народ пишався тим що у буремні 90-ті Україні вдалося зберегти мир. Але війна не обійшла нашу державу тепер. Ще рік тому ми з вами не знали дуже багатьох слів пов’язаних з війною,тепер же майже кожну родину так чи інакше опалило полум’я військових дій. Ще рік тому ми не особливо звертали увагу на слова «слава Україні – Героям слава»,а тепер ці слова набули нового змісту.
Наразі вже точно зрозуміло,кому ці слова адресовані,і ні в кого немає сумнівів,що ці герої – хлопці що зі зброєю в руках захищають крихкий східний кордон України,лікарі які в мирний час повертають поранених в АТО з того світу,волонтери, на плечах яких тримається наша армія.
Учень. Слова «Слава Україні – Героям слава» перестали бути просто вітанням це вже віддання шани найкращим,котрі у найважливіший момент нашої держави не злякалися і пожертвували собою заради своєї Батьківщини,а також є засвідченням справжнього патріотичного подвигу.
Коли перед очима кадри з новин, фото поранених та загиблих героїв,дивлячись їм у вічі, ми розуміємо,що вислів  «душу й тіло ми положим за нашу свободу» став для сучасної історії української нації не просто словами з гімну, це стало станом душі.
Учень.  Сьогодні наші славні воїни обороняють від ворога незалежність та територіальну цілісність України. Наші захисники, як ніколи потребують уваги, розуміння та підтримки. 

Лист до бійця АТО

Мій Любий солдате, пишу я до тебе
З подякою від щирого серця,
Що маю сьогодні я мирнеє небо,
Й надію, що лихо минеться.
Ти зараз на Сході – мене захищаєш,
Щоб мирним у мене був сон,
І те, що молюсь я за тебе – не знаєш,
На це не потрібно ікон.
Я просто у небо звертаюсь до Бога,
Щоб він тебе крізь боронив,
Безпечною всюди була щоб дорога
І стало на все тобі сил.
Щоб ти повернувся вцілілим, благаю,
Молюся за тебе щодня,
І хоч особисто тебе я не знаю,
Мені відтепер ти – рідня!
В результаті бойових дій в Україні загинули 2905 людей (і це лише офіційні данні про тих, кого вдалося ідентифікувати та захоронити), в тому числі 28 дітей. Поранення отримали 7640 людей. Солдати  добровольчих загонів та регулярної армії віддали життя за кожного з нас!
Число жертв неоголошеної війни з Росією продовжує зростати. В цьому трагічному списку – десятки цивільних активістів і військових, в основному, чоловіків і молодих хлопців, які були гордістю своєї родини, друзів, колег. Вони загинули за свою Батьківщину від рук бандитів, які раптово відчули себе господарями на південному сході України.
У терактах вмирають і мирні люди. Хтось стає жертвою випадкової кулі, інших вбивають навмисно – навіть з-за спини. Треті ж були обмануті терористами і, діючи з ними заодно, втратили життя. Зупинити терор в Україні – тепер спільне завдання для всіх нас, заради душ загиблих і життів тих, хто вцілів.
Учень. Не обійшла біда і наш рідний край.
Пливуть гроби по морю, як човни –
По морю рук,по морю сліз і гніву.
Пливуть в човнах розтерзані сини
На хвилі молитов і переспіву.
Так ніби в жилах замерзає кров,
А потім б’є у скроні голос крові
За ти хто тихо жив, а відійшов
У дзвонах слави праведним героєм.
Пливуть човни,гойдає кожну лодь
Людська долоня,тепла і тремтяча,
Човнами править втішений Господь,
А серце розривається і плаче.
І кожна мати плаче,і пече
Їй кожна рана у чужого сина.
Стоїть Донбас і Львів – плече в плече
І разом з ними плаче Україна.
Нехай же вам, герої,віддає
Святий Петро ключі від того раю,
Де убієнний ангелом стає,
Бо він герой. Герої не вмирають.
Герої не вмирають. Просто йдуть
Із поля бою – в небо. В лицарі – зі смерті.
Пливуть човни. Пливуть човни. Пливуть….
Героям слава – вписано у серці.
Учень. Але нашу Батьківщину,нашу Україну зламати не можна.    Як птах фенікс вона відроджується із попелу,стає міцнішою,сильнішою. Хочу навести слова одного з політичних аналітиків при ООН: «Після закінчення війни Україна отримає сильну армію,патріотизм на високому рівні,згуртовану націю."
 Учень.
Не розчаровуйсь в Україні,
А розумій її печаль.
Що робиш ти для неї нині –
У себе спершу запитай.
Не розчаровуйсь в Україні,
Вона свята,а грішні – ми
В її недолі часто винні
Її ж бо дочки і сини.
Не розчаровуйсь в Україні,
Ідеї волі певним будь,
Бо тільки той є справжнім сином,
Хто вміє неньку захистить.
Не розчаровуйсь в Україні,
Вір,що мине важка пора,
Розквітне пишний цвіт калини,
В садах достатку і добра.
Учитель. Ви, діти, наймолодші сини й дочки нашої Вітчизни. Майбутнє України у ваших руках. Від вас залежить, яким воно буде. Задумайтесь, чи гідні ви сини своїх батьків, чи шануєте ви їх, чи допомагаєте у праці, чи любите рідну землю, чи готові стати на її захист? Я бажаю вам стати відданими синами своєї Вітчизни.
Учитель. Україна – країна трагедій і краси; країна, де найбільше люблять волю і найменше знали її. Ви – майбутнє України. Тож своїми знаннями, працею, здобутками підносьте культуру, славте її. Будьте гідними своїх предків, любіть рідну землю, бережіть волю і незалежність України, поважайте свій народ і йога мелодійну мову. Шануймо себе і свою гідність – будемо шановані іншими!
Нехай вам щастить у житті, і ніколи не забувайте, якої держави ви діти! До якої б національності ви не належали, завжди пам'ятайте: ви – громадяни незалежної України! Ви, діти, наймолодші сини й дочки нашої Вітчизни. Майбутнє України у ваших руках. Від вас залежить, яким воно буде. Задумайтесь, чи гідні ви сини своїх батьків, чи шануєте ви їх, чи допомагаєте у праці, чи любите рідну землю, чи готові стати на її захист? Я бажаю вам стати відданими синами своєї Вітчизни.
Україна багатонаціональна, багатомовна, але Україна єдина. Пам’ятаймо, не забуваймо і цінуймо нашу Батьківщину!
Демонстрація відеофрагменту «Україна прекрасна».

 

МИ – НАЦІЯ ЄДИНА, ТВОЇ МИ ДІТИ, УКРАЇНО!

            Мета: поглибити знання учнів про  культурну  спадщину України; формувати культуру взаємовідносин між людьми, повагу до  традицій і звичаїв українського народу; виховувати почуття патріотизму, чуйність, людяність, терпимість і небайдужість, почуття взаємодопомоги  та дружнього прийняття іншої людини; сприяти формуванню навичок толерантної по­ведінки.

Обладнання: Державний Прапор України; класна кімната прикрашена повітряними кульками, елементами народної  символіки; записи музики.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Учні розташовуються в класній кімнаті. Лунає пісня «Лише у нас на Україні».

ІІ. Повідомлення теми і завдань уроку.

Вчитель. Кожній людині мила своя сторона! Земля, на якій ви народились, є рідною для вас, бо на ній живуть ваші мама і тато, братики і сестрички, бабуся і дідусь – ваш рід, ваша родина. Родина до родини – то народ.

Наш Перший урок пропоную розпочати  рядками про Батьківщину - Україну.

Моя Україна

Учень: На світі багато чудових країн,

Мені наймиліша, найкраща країна,

Яка піднялася, мов Фенікс, з руїн,

Безсмертна моя Україна.

Ти з давніх віків непокірна була

І волю свою боронила невпинно.

Нарешті збулося – її здобула

Звитяжна моя Україна.

На землях твоїх неозорих степів

Живе працьовита і чесна родина,

Хвилюється колосом стиглих хлібів

Моя золота Україна.

В садах і дібровах в вечірні часи

Чарує нас пісня дзвінка солов’їна,

І чути співочі дівчат голоси, –

Пісенна моя Україна.

Тепер ще не легко живеться тобі,

Є в тому, мабуть, особлива причина.

Та все подолає в тяжкій боротьбі

Незламна моя Україна.

Квітуй, мов калина, над плесами вод,

Будь в дружбі і праці міцна та єдина.

Хай буде щасливим твій вільний народ,

Прекрасна моя Україно!

ІІІ. Основна частина

Вчитель.  Трагічні події в Україні, починаючи з листопада минулого року, тривожать та не залишають байдужими жодного громадянина країни. Кожному з нас необхідно усвідомити, за що боролися учасники Євромайдану  та АТО і заради чого вони  жертвують своїм життям.

Відповіді учнів: свободу, волю, єдинство, незалежність!!!

(Трагічно загинув в зоні АТО колишній учень нашої школи Волохов Олексій)

Учитель: – Вшануємо пам’ять загиблих  хвилиною мовчання.

Учень: Народе мій, пишаюся тобою:

Моя душа – частинка твого «Я».

Красою правди у святім двобою

Понад Майданом сонця лик сія…

Є нація! Хай знають всі у світі:

Ми є! Народ піднявся із колін!

І переможно сонце правди світить,

Співає гордо наш Державний Гімн.

(Звучить Державний Гімн України).

Учитель: – Україна – це отча земля, рідний край, де ми народилися.

Погляньте на карту України. На нiй позначено кордони української  землi. На півдні нашу державу омивають теплі моря – Чорне й Азовське, є в нас чудові гори. Простір землі, заселений українським народом великий. Щоб його перетнути, потрібно пішки йти із заходу на схід 90 днів, долаючи щодня по 30 км.

Сучасна держава Україна утворилась у результаті розпаду Радянського  Cоюзу 1 грудня 1991 року. Україна – унітарна європейська держава. Нашими сусідами є такі країни: Білорусь, Росія, Польща, Молдова, Угорщина, Румунія, Словаччина.Розвиваються рівноправні міждержавні економічні зв’язки.

На жаль, у нас не все гаразд на сьогоднішній день. І багато громадян України у пошуках кращого життя виїздять в інші країни. Загарбники мають наміри порушити кордони України.

З розвитком суспільства до людей прийшло розуміння, що Земля не є надто великою, вона – наш спільний дім, де всі люди –  сусіди. А з сусідами треба знаходити спільну мову. У безмежному просторі різноманітних культур, релігій, думок, ідей, що належать людям різних країн на планеті, на допомогу з’явилася толерантності.

Висновок: Толерантність - вміння жити з іншими людьми та іншими ідеями в мирі та злагоді.

Колективний проект «Сонечко» (учні називають та  прикріплюють записані на листочках слова, формуючи проміні сонечка)

Вчитель: Я пропоную вам дати характеристику людині, яка на вашу думку має якості толерантної особистості.

У кожного на столах є конверти з різними якостями людини. Виберіть приклади  які відповідають людині з толерантним відношенням.

Конверт: злорадство, егоїзм, конфлікт, доброта, повага, розуміння, співчуття, лояльність, тактовність, гнів, грубість, милосердя, благосклонність,  скупість,  надійність, заздрість, миролюбство, безпечність, прощення,  повага,  оригінальність, діалог, конфлікт, підтримка, співробітництво, ефектність,  брехня, згода,  доброта, безвідповідальність.

Питання до учнів:

Чи всі ми маємо якості, що зображені на «сонечку»?

Чи всі ми спокійно можемо вислухати один одного?

Підтримати в важку хвилину, зрозуміти не схожих на нас людей, вирішити конфлікти мирним шляхом?

Можливо ми можемо змінити себе? Зможемо виховати в себе ті якості, про які сьогодні йде мова? Як ми можемо це зробити?

Висновок: Толерантна людина вміє дослухатися до інших, вміє уживатися в колективі, розуміє і визнає, що у кожної людини є право на свою власну думку.

Учитель: – Україна – одна з найбільших держав Європи. За офіційною

статистикою на 1 січня 2014 року в Україні проживає 45,5 мільйонів осіб. За

цим показником Україна займає 29 місце у світі. Оскільки це велика країна, то

живуть у ній люди різних національностей. Поряд з українцями на території

України проживають представники понад 100 національностей. (в нашому класі є представники 5 національностей, які гарно розуміють один одного та співіснують)

Конкурс «Мовознавство для допитливих»:

Завдання: Здійсніть подорож містами України і скажіть, хто вас зустріне:

у Києві – (киянин);

у Кіровограді – (кіровоградець);

у Харкові –(харків’янин);

у Львові – (львів’янин);

у Сумах – (сумчанин);

у Донбасі – (донбасівець);

в Одесі – (одесит);

у Чернівцях – (чернівчанин);

у Чернігові – (чернігівець);

у Полтаві – (полтавчанин).

Учитель: – Слава країни – це не лише її територія, мова, природні

багатства, а головне – люди, які своїми здобутками прославляють країну на весь

світ. Слід згадати найвидатніших з-поміж тих, чиї імена назавжди увійшли в

історичну пам’ять, у душу народу українського.

Тарас Григорович Шевченко – український поет, громадський діяч, і, як кажуть самі українці, духовний батько сучасного українського народу.

Григорій Сковорода – педагог, поет, автор трактатів, байок, пісень.

Микола Лисенко, український композитор, автор опер «Тарас Бульба», «Наталка Полтавка», «Енеїда», автор дитячих опер і оперет.

Михайло Грушевський – історик, організатор української науки, автор ілюстрованої історії України.

Ігор Тамм – видатний фізик-теоретик, лауреат Нобелівської премії з

фізики. Його дитинство пройшло у Єлисаветграді (нині Кіровоград), закінчив

Єлисаветградську чоловічу гімназію (1913 р.).

Микола Амосов – видатний український лікар, учений у сфері серцево-судинної хірургії, біокібернетик.

Леонід Каденюк – перший космонавт незалежної України, Герой України.

Відомі українські спортсмени:

Сергій Бубка (стрибки з жердиною), Лілія Подкопаєва (спортивна

гімнастика), Оксана Баюл (фігурне катання), Яна Клочкова (плавання), Олег

Блохін і Андрій Шевченко (футбол), Ірина Дерюгіна і Ганна Безсонова (художня

гімнастика), брати Віталій та Володимир Клички, Василь Ломаченко і

Олександр Усик (бокс).

Творча робота «Толерантний мир»

Вчитель: У всіх людей одна спільна мета – жити в добрі та злагоді, зробити життя в Країні кращим. Якщо ти успішний - допоможи іншому, якщо ти щасливий - зроби щасливим когось поруч, будь щирим у своїх діях.

Внесок учнів:

1-й учень. Мир – це перша та необхідна умова для повноцінного дитинства. Немає більш несумісних понять, ніж війна та діти. І немає благороднішої мети у людства, ніж захистити дітей і всіх людей на Землі від війн і конфліктів.

2-й учень. За останні 5 тисяч років на планеті відбулося 14 тисяч війн, у яких загинуло майже 5 мільярдів чоловік. Після Другої світової війни у 70 країнах відбулося 130 збройних конфліктів і «малих» війн, у яких загинуло 20 млн. чоловік. За всю історію свого існування людство жило в мирі лише кілька десятків років.

3-й учень. Історичні факти війн такі: стародавній світ – Троянська війна, після викрадення Єлени ахейці розпочали війну з троянцями, щоб повернути дружину своєму царю.

Середньовіччя – війни  виникали на релігійній підставі. Хрестові походи підняли Європу на війну проти іновірців-мусульман, за визволення гроба Господнього в Єрусалимі і продовжувались майже 200 років. Ці походи забрали життя сотень тисяч людей  та принесли колосальні збитки.

4-й учень. Друга світова війна – Гітлер вважав арійську расу кращу за інші. Основний план Гітлера полягав у тому, щоб встановити панування над усім світом, перетворивши населення інших країн на рабів. Для світу це стало трагедією й призвело до смерті десятки мільйонів людей.

ІV. Підведення підсумків виховної години.

Питання до учнів: Що зазвичай бажають люди одне одному, вітаючи зі святами?         (Щастя, благополуччя, добра, миру).

Учитель: Так, про це мріє кожен. Але щоб зберегти мир на нашій планеті, в нашій країні, примножити добро і домогтися добробуту для всіх, потрібно навчитися розуміти один одного, приймати один одного такими, якими ми є, поважати культуру і внутрішній світ інших.

Україна багатонаціональна, багатомовна, але Україна єдина.

Пам’ятаємо, не забуваємо і цінуємо нашу Батьківщину. Збережемо наш

патріотизм, віру та силу духу для наступних поколінь.

ДОДАТОК

«Дерево мудрості»

Учитель: – У прислів’ях, приказках, крилатих виразах втілені моральні

цінності українського народу, які живуть сотні років та висвітлюють найвищу

мудрість – як бути Людиною.

 «Без верби і калини…» (немає України).

«Людина без рідної землі…» (як соловей без гнізда).

«За рідний край…» (життя віддай).

«Та земля мила…» (де мати народила).

«За народ і волю…» (віддамо життя і долю).

«Жити – …» (Вітчизні служити).

«Нема на світі другої України…» (немає другого Дніпра).

Вікторину «Чи знаєте ви Україну?»

1. У якій півкулі знаходиться на карті наша Батьківщина? (У східній).

2. На якому материку ми живемо? (Євразія).

3. Які країни межують з Україною на півночі? (Білорусь).

4. З якою державою Україна межує на сході? (Росія).

5. Коли країна проголосила свою незалежність? (24 серпня 1991 року).

6. Де знаходяться географічний центр Європи? (На території України в

Закарпатській області поблизу с. Ділове).

7. Яка називається найвища вершина Карпат? (Гора Говерла, 2061 м).

8. Яка найбільша річка в Україні? (Дніпро).

9. Як називається столиця України? (м. Київ).

10. Яке найбільше озеро в Україні? (озеро Сасик).

УРОК ГРОМАДЯНСЬКОСТІ ДЛЯ УЧНІВ 5-7 КЛАСІВ

ТЕМА: „Народні символи України”

         

МЕТА: формувати в учнів орієнтири на загальнолюдські цінності, виховувати почуття гордості й любові до своєї держави, свого народу, історії рідного краю; ознайомлення учнів з народними символами України через фольклор та народознавство.

                              (На дошці записано епіграф)

          Ось такою нам бачиться Україна:

          З мовою рідною,

          З хатою білою,

          З травами буйними,

          З полем золоченим,

          Із полином потоптаним,

          Із дубами могутніми,

          З озерами сріблястими,

          З річками норовистими,

          Із горами високими,

          З долинами тендітними та

          з усмішками привітними.

          Святково прикрашена класна кімната. На дошці написані вислови українських поетів, на окремих плакатах – зображення Прапора і малого Герба України, слова Гімну, портрет Т. Г. Шевченка у вишиваному рушнику, квіти.

          На столі народні символи: вишиванки, писанки, чорнобривці, мак, терен, чебрець.

ВЧИТЕЛЬ: Сьогодні у нас перший урок у цьому навчальному році, і ми традиційно пов’язуємо його з іменем нашої Батьківщини – України. Поговоримо сьогодні про її народні символи. Символи (від грецького – знак, прикмета, ознака) – це умовне позначення будь-якого предмета, поняття або явища. Національними символами України є тризуб, синьо-жовтий прапор. Символом християнської віри є хрест. Інші народи теж мають свої символи.

          Народними символами українців здавна вважалися калина, верба, вишитий рушник, чорнобривці та інші. За цими символами знають Україну в цілому світі. І вірять наші люди в ці символи, бо вони їм рідні.

УЧЕНЬ: Знай:

          Україна – це ріка, що серед поля

          Поза селом ген, попід лісом, тихо плине,

          Це в нашому саді дерева, зілля, квіти

          Це на ланах пшениця златокоса

          Це той, що віє з гіль пахучий теплий вітер

          Це на левадах скошена трава в покосах,

          Це наші всі пісні і молитви щоденні,

          Це наша рідна мова-скарб, якого ти не згубиш.

ВЧИТЕЛЬ:

          В Україні здавна вважають вербу і калину священними: „Без верби і калини – нема України”. Верба символізує прадерево життя, так само, як Чумацький шлях. Недаремно верби завжди садили обабіч шляху. За уявленнями нашого народу, наша галактика є початком утворення Всесвіту – берегом космічного океану. Обряд плескання вербою означає поєднання з Космосом, можливість відновлення сили і здоров’я. Посвячені гілочки верби у Вербну неділю набували магічних властивостей. Нею вдаряли членів родини, примовляючи: „Будь великий, як верба, а здоровий, як вода, а багатий, як земля”. Виганяючи на пасовисько худобу, її вдаряли освяченою вербою, щоб уберегти від хвороби та усяких напастей.

          Виростаючи біля річок, ставків, природних джерел, вона ніби є ознакою води на землі. Криницю завжди намагалися копати під вербою. Де срібліє водиця – там здорова водиця. Верба була чудовим природним фільтром усіляких домішок, що містилися у воді.

          Побутувало повір’я, що в хату, де є верба, не вдарить блискавка. Вважалося, що верба перешкоджає дорогу нечистій силі в дім.

          Калина символізує свято коляди, Різдва. Наруга над нею вкривала людину ганьбою, так само, як вбивство лелеки. Біля хати завжди садили калину, взимку її ягоди клали між шибками. Досі існує повір’я: якщо вирізати з калини сопілку, то в сім’ї з’явиться продовжувач роду – син.

          Калиновий чай – найкращі ліки від застуди. Калина постає в українському фольклорі одним з найулюбленіших  поетичних образів. Її завжди супроводжує епітет „червона”, що символізує жіночу красу, дівочу цноту. Із замилуванням писав про калину Тарас Шевченко.

          Зацвіла в долині

          Червона калина

          Ніби засміялась

          Дівчина-дитина.

          Поряд з барвінком калина широко використовувалась в народних обрядах, зокрема під час весілля: китицями калини прикрашали весільний коровай, калиновим цвітом чи ягодами оздоблювали гільце.

          Діти, пригадайте народні пісні, прислів’я, приказки, в яких згадується калина.

          Діти відповідають. Звучить пісня „Ой у лузі червона калина”.

ВЧИТЕЛЬ: А зараз ми поговоримо ще про один символ України, за яким її знає цілий світ – писанку. Цій красуні українці в Канаді поставили великий пам’ятник, який нагадує їм рідну землю.

Розповідь про писанку.

ВЧИТЕЛЬ: Не менш відомим символом України є вишита сорочка. Вона належить до найстарішого одягу наших предків. Вишиванка відігравала роль оберега. Вважалося, що вишиванка на грудях захищає дужу людину від руйнування, занепаду, а отже і смерті. Ця давня українська традиція протистояла злу красою. Ось що спонукало довгими зимовими вечорами вишивати, готувати одяг собі і дорогим своїм рідним, коханим, вкладаючи у вишиті узори найпотаємніші мрії та почуття. У пісні співається:

          Як я колись збирався навесні,

          Піти у світ незнаними стежками

          Сорочку мати вишила мені

          Червоними і чорними нитками.

                                                 (Пісня „Два кольори”)

ВЧИТЕЛЬ: Вишитий рушник є оберегом дому, символом, який поєднує людину з її предками, не дає забути свого роду, котрий навік закарбувався в орнаментах і передавався з покоління до покоління.

          (Вірш „Пісня про рушник”, пісня „Рідна мати моя”)

ВЧИТЕЛЬ: Магічними функціями наділив наш народ чебрець – українське „євшан-зілля”. Для українців саме це зілля є символом Батьківщини. Його брали з собою, від’їжджаючи на чужину, як згадку про рідний край. Дівчата, котрих забирали в полон, співали на чужині:

          Ще повернемось додому

          Та й на Україну

          Де чебрецем засіяна

          Мамина могила.

          Чебрець був однією з тих трав, які застосовувались при богослужінні ще з трипільської доби. Трава чебрецю має надзвичайно ароматний запах, який здатна зберігати довгий час, навіть висушена при спалюванні вона дає ніжний запах. У Східній Україні чебрець ще називають „богородицькою травою”. Посвячений на Маковія чебрець дівчата на Благовіщення вплітали в коси, йдучи до церкви. Чебрець їм віщував добру долю. В Україні є села, названі Чебрецями.

(Учень декламує вірш „Чебреці”)

ВЧИТЕЛЬ: Ще з доби трипільців існує староукраїнське повір’я про священність лелеки. Вбивство птаха прирівнювалося до вбивства людини. Нині в Україні є прикмета: якщо на хаті звив гніздо лелека, то в ній поселиться щастя. Колись в дитинстві я почула, що один чоловік вчинив щось погане, а мій батько відповів, що той не міг так зробити, бо в нього бузьки на хаті. Тому я й сьогодні милуюся кожним лелечим гніздом.

          Майже завжди біля кожної хати знаходиться місце мальвам, чорнобривцям, нагідкам, барвінку, любистку, м’яті. Їх садили дівчата, щоб бути завжди коханими і бажаними, а молодиці – щоб була міцною родина.

(Пісня „Чорнобривці”)

          Вишня – одне з найстаріших дерев в Україні. Воно вважалося священним деревом. Красу вишні оспівано в народних піснях.

          Розпрягайте, хлопці, коней

          Та й лягайте спочивать,

          А я піду в сад вишневий,

          В сад криниченьку копать.

          Хата у вишневому садочку – одвічне замилування українського народу. Тому Шевченківський „садок вишневий коло хати” став символом України, рідним, близьким образом.

(Вірш „Хата моя, біла хата”)

ВЧИТЕЛЬ: Сьогодні, діти, ми пригадали лише деякі символи нашого народу, землі української. Але і те, про що ми говорили, дало нам змогу глибше пізнати ознаки нашого менталітету.

БЕСІДА:

·       Які символи України ви ще знаєте?

·       Знайдіть їх у класі.

·       Що шанують у ваших родинах?

ВЧИТЕЛЬ: Мамин рушник, вишита сорочка, запах любистку – все це ніби якимось магнітом притягувало людину повернутися додому, вдихнути знову рідний дух цвітіння мальв, м’яти, чебрецю...

ХЛОПЕЦЬ:

          Босоніж стежка пробіжить

          Левадою в городи...

          Як любо тут,

          Як славно жить – серед цієї вроди.

          Коханий край наш дорогий,

          Що зветься Україна,

          Вітчизні хочу я своїй

          Зрости достойним сином. 

ДІВЧИНКА:

          Є в світі зваби немалі

          Цікава стежка кожна

          Але до рідної землі

          Збайдужити не можна. 

Люби, шануй, піднось до зір

          Її пісні і мову

          Нема солодшої, повір,

          За неї пречудову.

          Ти даєш мені сонце погоже,

          І повітря даєш, і снагу

          Не вславляти тебе я не можу

          Отаку, як життя, дорогу

          Та коли б я була не людина,

          А зелена береза була,

          Я шуміла б про тебе в долині,

          Твоя слава ще більше росла.

          І коли б солов’єм я співучим

У твоїх народилась лісах,

          То про тебе, велику й могучу,

          Я б навчила співать небеса.

                                       (Пісня „До України повернусь”)